Мертвим не боляче

1860-й. Головна красуня в місті Вів'єн Ле Куді віддає перевагу багатому, але зарозумілому кавалеру данцеві Ольсену, якого зустріла на стихійному ринку. Талановитий тесля закохується в неї з першого погляду і привозить у пустельну місцевість, де не ростуть квіти і дерева. Заради сімейного щастя з Гольгером, вона готова терпіти відсутність комфорту, важко працювати і облагороджувати територію. Приваблива Вів зачаровує сина заможного землевласника містера Джеффріса, який пропонує їй роботу за стійкою бару.

Вів'єн хоче створити благополучну атмосферу і допомогти коханому, який заробляє будівництвом комори. Ольсен облаштовує квітники для коханої, але в їхній ідеальний світ втручається війна. Захисник не може лишитися осторонь, коли навколо коїться несправедливість і вирушає битися за свободу, попри жіночі сльози та вмовляння. Самотній жінці важко чинити опір натиску мерзотника, який звик до вседозволеності, але біль, страждання і зраду допомагає пережити сильне почуття, яке заново відродило кохання.